Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привій

Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІЙ"
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай! О. 1862. V. 106.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Проголювати, -люю, -єш, сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.