Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. б) Hypericum perforatum. Cм. Бождеревок.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Кротість, -тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. Кроть. Cм. крот.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. 3) Линейка.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Розмордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.
Сушба, -би, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Кармазин торгує, все золотом шафує.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати.