Дізрі́ти Cм. Дозирати.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе.
2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже.
3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.
Світило, -ла, с.
1) Свѣтило.
2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
