Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Знишка нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Як ниця собака — знишка рве.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться.
Криво нар.
1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так.
2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. В тім себе милиш і на криво цілиш. Не свідкуй криво.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки.
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Сусел, сусла, м. = суслик 1.
