Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привідець

Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІДЕЦЬ"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Глава, -ви, ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. Н. Вол. у.
Перебуватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -будуся, -дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. І. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВІДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.