Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
За́шморг, -гу, м. 1) Затягиваніе петли. зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) диви́тися за́шморгом. Непріязненно смотрѣть. І косо, зашморгом дививсь.
Перегартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить наново.
2) Перекалить.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи.
Управити, -ся. Cм. управляти, -ся.
