Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потягтися

Потягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями. 2) Cм. потягатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИСЯ"
Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Сумск. у. Як би той бондарь, що торік днив. Могилев. у.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Шеломок, -мка, м. 1) Ум. отъ шелом. 2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію. Чуб. VII. 413.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯГТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.