Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поуз

Поуз нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОУЗ"
Гри́бно́ нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись. Котл. Ен. IV. 20.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. Н. Вол. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. І. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.