Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруїтися

Потруїтися, -труїмо́ся, -їтеся, гл. Отравиться (о многихъ). Потруїлись тим зіллям поганим. Шевч. 474.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТРУЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТРУЇТИСЯ"
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Готови́к, -ка́, м. Наличныя деньги. Прил. у.
Ду́бочка, -ки, ж. То-же, что и дуб? Що під дубом та під дубочкою сидів голуб із голубочкою. Чуб. V. 1122. Cм. дубонька.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястисяУчора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТРУЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.