похвалка

Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.

Випадкові слова

Попаршивіти, -віємо, -єте, гл. Сдѣлаться паршивымъ (о многихъ), сдѣлаться плохимъ (о многихъ).

повністю...

Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.

повністю...

Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.

повністю...