Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвалка

Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛКА"
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы. Вх. Уг. 245.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато? Лукаш. 38.
Скупій, -пія, м. = скупарь. Вх. Зн. 46.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Шахта, -ти, ж. Шахта. Шахтарь любить свою темряву шахту. Г. Барв. 28.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик. Стор. МПр. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.