Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потягти

Потягти, -гну, -неш, гл. 1) Потянуть. Потягни за кінець, то воно й роз'яжеться. Потягни ломаку до себе. 2) Потащить, повезти. Тут, брате, коні не потягнуть. О. 1861. IV. 57. 3) Потащиться, пойти. ЗОЮР. І. 13. Де ж Ярема? Взявши торбу, потяг у Вільшану. Шевч. 134. Потяг за ворота. Св. Л. З. 4)за ким. Взять чью сторону. Алв. 111. За нас руку потяг. Сим. 231. 5) Cм. потягати 2, 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИ"
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать. Угор.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
Покропити Cм. покропляти.
Прихідцями нар. Урывками.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Теліпання, -ня, с. Болтаніе, качаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.