Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потягти

Потягти, -гну, -неш, гл. 1) Потянуть. Потягни за кінець, то воно й роз'яжеться. Потягни ломаку до себе. 2) Потащить, повезти. Тут, брате, коні не потягнуть. О. 1861. IV. 57. 3) Потащиться, пойти. ЗОЮР. І. 13. Де ж Ярема? Взявши торбу, потяг у Вільшану. Шевч. 134. Потяг за ворота. Св. Л. З. 4)за ким. Взять чью сторону. Алв. 111. За нас руку потяг. Сим. 231. 5) Cм. потягати 2, 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГТИ"
Брунелька, -ки, ж. Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.
Розвісити, -шу, -сиш, гл. 1) = розвішати. 2)вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.