Замо́лювати, -люю, -єш, сов. в. замоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Замаливать, замолить.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Обмерлий, -а, -е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу.
Повинно нар.
1) Должно. І над собакою повинно ласку мати.
2) Должно быть. Під лісом повинно є вода.
Пообмощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и обмостити, но во множествѣ.
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці.
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь!
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
