Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потяжко

Потяжко нар. Тяжеловато. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯЖКО"
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міусск. окр.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Чаплія, -лії, ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) Cм. лук 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.