Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Користування, -ня, с. Пользованіе.
Курятник, -ка, м. = курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum.
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту!
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.
Шуткування, -ня, с. Шутки. Се не іграшки, а шуткування.
