Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потятко

Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯТКО"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata. ЗЮЗО. І. 131.
Кровожерний, -а, -е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось. НВолынск. у.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Сукман, -на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658.
Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.