Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурнак

Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАК"
Братолюбно нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Міусск. окр.
Виплескати Cм. випліскувати.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ. Аф. 320.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Уволити Cм. уволяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРНАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.