Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурнак

Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРНАК"
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
До-сто-бі́са нар. Очень много. Cм. до.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРНАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.