Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Полох 1, -ха, м.
1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл.
1) Растягивать, растянуть. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна.
2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли.
3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку.
