Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвалити

Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛИТИ"
Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.  
Обжинки, -ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Чуб. ІІІ. 226. Ум. обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив? Чуб. III. 229.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша. Шух. І. 259. 151. Гол. Ол. 40. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.