Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потягати

Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯГАТИ"
Безтямність, -ности, ж. 1) Безсмысленность. Желех. 2) Несообразительность, непонятливость.
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Перероб, -бу, м. Работа сверхъ уговора. Два дні було переробу в мене за ним. Кобеляк. у. (Залюб.).
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.