Вівсик, -ка, м. = вівсюг.
Зви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Це ви так цуцика до рук звичили. Звичили корову доїтися на налигачі. То він звичений так.
Оцупок, -пка, м. Обрубокъ, бревно, полѣно. Попроси оцупок березини на веретена, а то й на оплінь.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ.
Позсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и зсадити, но во множествѣ. Узяв та й позсаджував дітей на віз.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся.
Тутечка, тутечки, нар. Ум. отъ тут.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе.
Ухо, уха, с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Cм. як у вусі. 8 ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Ум. ушко, ушечко.
