Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Його рука поранить і загоїть.
Зазира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Срібнорогий в воду зазирає. 2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Припин, -ну, м.
1) Остановка, задержка.
2) припин дати кому. Усмирить.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ.
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить.
Стрибонути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть.
Товстопрядуха, -хи, ж. Прядущая толсто. Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе.
