Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый.
2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза.
Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Богу молись, а до берега гребись. На березі Ганна роздяглася. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Тиха вода береженьки зносить.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана.
Намилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ.
Скирта, -ти, ж. Скирда. А там снопи, а там скирти. Скирта сіна. Ум. скирточка.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща.
