Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Наміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Розмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. розмахатися, -хаюся, -єшся, гл. Размахиваться, размахаться. Не довго я пожила з ним на волі: і крилам не дали розмахатись. Мати лає, батько лає, дуже й розмахався; ой дав Бог, якось хутко нагай увірвався.
Смородок, -дку, м. = смородина. Ум. смородо́чок. Ой піду я в сад, садочок у зелений смородочок, та ляжу засну.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть?
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной.
Утирач, -ча, м. Полотенце для лица. Рушник-утирач.
