Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липка

Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПКА"
Бичівка, -ки, ж. Веревка, бичевка. О. 1862. ІХ. 61. Ум. бичівочка.
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Левиндовий, -а, -е. Изъ лавенды. (Панна) плете вінки левиндові на тісовім столі. Гол. І. 81.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась. Г. Барв. 127.
Притомен, -мна, -не = притомний. Сам був притомен, як принесли до Шрама козаки сина, сім раз наскрізь пробитого кулями. К. ЧР. 105.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.