Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь.
Дом, -му, м. = дім.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ.
Никони, -нів, м. мн.
1) Третій день послѣ праздниковъ.
2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся.
Псувати, псую́, -єш, гл.
1) Портить. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує.
2) Бранить, поносить.
