Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубній

Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНІЙ"
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Сонько, -ка, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Убурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. убуритися, -рюся, -ришся, гл. Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.