Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороснути

Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСНУТИ"
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ. Угор.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко. Вх. Лем. 458.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.