Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл.
1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном.
2) Передавать, передать, дать лишнее.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать.
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки.
