Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Опочивати, -ваю, -єш, сов. в. опочити, -чию, -єш, гл. Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому.
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. — зуби. Стиснуть зубы.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня!
