Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий?
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Перералити Cм. перералювати.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Поскиглити, -лю, -лиш, гл. Повыть.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти.
