Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Свистун, -на, м.
1) Свистящій человѣкъ.
2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря.
3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ум. свистунець, свистунчик.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи.
Шитки, -ток, м. Шитье, узоры. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах.
