Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Вінчальна матка. Посаженная мать.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. 2) Родъ желтыхъ грибовъ.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Кінва I, -ви, ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Ум. конівка.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Спахнути Cм. спахувати.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть.
