Випис, -су, м.
1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи.
2) Написаніе.
3) Исключеніе изъ списка.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Оксамитові жупани. В оксамитовій траві.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають.
