Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Гнида, -ди, ж. Зародышъ вши, гнида. Ум. гнидка.
Затума́нити, -ся. Cм. затуманювати, -ся.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли.
Росколивати, -ва́ю, -єш, гл. Расколебать, расшатать.