Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завдовіти

Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДОВІТИ"
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. ІІІ. 135.
Слухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Мет. 95. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. Ном. № 13001. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати. Ном. № 1140.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Гн. II. 80. Розступайся, синє море, в своїй широкости. Гол. І. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.