Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згризати

Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРИЗАТИ"
Вистьобати, -баю, -єш, гл. Выстегать.
Доми́ти Cм. домивати.
Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. Був якийсь задумливий змалку. МВ. ІІ. 8. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Гліб. 85. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву. Шевч. 634.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити. Св. Л. 187.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Пертися, пруся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Установити Cм. установляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГРИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.