Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороспарюватися

Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСПАРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСПАРЮВАТИСЯ"
Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа. Мкр. Г. 6.
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. Аф. 356. а ні гаріля. Рѣшительно ничего. Ном. № 1923.
Гафт, -ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Н. п.).
За́ячий, -а, -е. 1) Заячій. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) Раст.: а) за́ячий го́рох. Астрагонъ широколистый. б) — капу́ста. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 168. в) — квас. Oxalis. Шух. І. 22. г) за́яча крівця́, за́ячий кріве́ць. Hypericum perforatum L. ЗЮЗО. І. 125, 168. д) — кров. Majanthemus bifolium L. ЗЮЗО. І. 128. е) — чі лапки́. Eriophorum angustifolium Roth. ЗЮЗО. І. 121, E. latifolium Норре. ЗЮЗО. І. 122. ж) — орі́шки Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111. з) — сала́та. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. І. 133. и) — у́хо. Verbascum Lychnitis L. ЗЮЗО. І. 140. і) — холодо́к. Asparagus officinalis. ЗЮЗО. І. 113. к) — щаве́ль, щаву́х. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСПАРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.