Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа.
Гаріль, -ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. а ні гаріля. Рѣшительно ничего.
Гафт, -ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована.
За́ячий, -а, -е. 1) Заячій. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. 2) Раст.: а) за́ячий го́рох. Астрагонъ широколистый. б) — капу́ста. Sedum Telephium L. в) — квас. Oxalis. г) за́яча крівця́, за́ячий кріве́ць. Hypericum perforatum L. 168. д) — кров. Majanthemus bifolium L. е) — чі лапки́. Eriophorum angustifolium Roth. E. latifolium Норре. ж) — орі́шки Amygdalus nanna L. з) — сала́та. Ranunculus Ficaria L. и) — у́хо. Verbascum Lychnitis L. і) — холодо́к. Asparagus officinalis. к) — щаве́ль, щаву́х. Oxalis Acetosella L.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба.
Покрагати гл. = покраяти.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
