Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Нас тілько двойко в світі. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий.
Мушка́ 2, -ки́, ж. 1) Ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Вилетіла мушка з хати. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. Зелена байова керсетка з червоними мушками. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. 4) Родъ дѣтской игры.
Потрапити, -ся. Cм. потрапляти, -ся.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Шарварок, -рку, м.
1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити.
2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі.