Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити.
Парогач, -ча, м. = олень.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Понаглятися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.
2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
