Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя.
Подоплачувати, -чую, -єш, гл. Доплатить (во множествѣ).
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Треба понеділкувати, спостити три понеділки.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Усилувати Cм. усиловувати.
