Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. .
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Послід, -ду, м.
1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці.
3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу.
4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Розумовий, -а, -е. Умственный. Розумова неволя. Висока стадія розумової культури. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
