Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Лагідний, -а, -е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Ум. лагідненький.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала.
2) Кормить грудью.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать,
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш.
Ускочити Cм. ускакувати.
