Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
М'яч и мняч, -ча́, м. Мячъ. Полетиш, як м'яч. Стріляють було у них, а вони як мнячі кулі ловлять та назад себе кидають.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Шаль, -лі, ж.
1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль.
2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба.
