Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь.
Ватажитися, -жуся, -жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.
Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.
Спокоїтися, -коюся, -їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб.
