Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе).
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Гаптарський, -а, -е. Относящійся, принадлежащій золотошвею, золотошвейскій. Це гаптарське діло.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти.
Судня, -ні, ж. = судьба.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити.
