Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Пас, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався.
2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.
3) Полоса.
4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Ум. пасок.
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Я вчора їздив на присілок.
Роззява, -ви, об. Разиня, ротозѣй.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. 2) Только сов. в. Понять, усвоить.
