Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає.
Онуча, -чі, ж.
1) Онуча, портянка. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі.
2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Порозсіювати, -сіюю, -єш, гл. = порозсівати.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю.
Приговірка, -ки, ж. = приповідка.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило.
Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Гроші процвиндрював у карти.
Чижемки, мок, ж. мн.
1) Ум. отъ чижми.
2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ.
Чуні, -нів, мн. Валенки.
