Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу.
Ґуджула́й, -ла́я, ґуджуле́й, -ле́я, м., ґуджула́йка, -ки, ґуджуле́я, -ле́ї, ґуджуле́йка, -ки, ж. Навозный жукъ. Ум. Ґуджу́лька.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Совище, -ща, с. Большая сова.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ.
