Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачник

Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧНИК"
Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли. Рудч. Чп. 236.
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Доїхати Cм. Доїжджати.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Ном. № 8611. Пішов, як рак по дріжджі. Ном. № 10981. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. МВ. І. 113. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах. Левиц. І. 140.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано. АД. І. і О.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.