Вз... Cм. уз...
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ).
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Довго, довго дивувались на її уроду. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Від дурня чую, то ся не дивую. Багатий дивується, як убогий годується. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Згля́нути, -ся. Cм. зглядати, -ся.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Ум. лопуши́нка.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
