Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позакликати

Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛИКАТИ"
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Гу́си. Cм. Гусь.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Особисто нар. Лично.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАКЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.