Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаклякати

Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛЯКАТИ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч.
Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Бучно нар. Роскошно, богато, шумно. Гучно, бучно, а в п'яти зімно. Ном. № 11197. Бучно з проводом ховали попівну. НВолынск. у. Ум. бучненько.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.
Припай, -паю, м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАКЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.