Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. Паровиця таких гарних волів. Паровиць зо три у його волів. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. Ум. спинка, спи́ночка.
