Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаймати

Позаймати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЙМАТИ"
Ара́бія, -бії, ж. Аравія. Желех.
Заду́ти Cм. задувати.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Рибець, -бця, м. Рыба: рыбецъ, Abramis vimba. Браун. 26. Славна рибка рибець. Чуб. V. 1141.
Роскуйовдитися, -джуся, -дишся, гл. = роскудлатися.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.